Мы полу-звери и полуптицы.
Мы прямо ходим, но не летаем.
А коль, случится, полёт приснится -
Всё с пробуждением забываем.
Какой же гений нам не дал крылья,
Но дал мечту и воспоминанья?
И сколько сильных смешались с пылью
Без воплощенья, без оправданья?
Сгорают чувства в житейских битвах.
На труд и подвиг - всегда готовы!
Лишь мимолётно мелькнёт молитва -
И суета оплетает снова.
Но Слово, словно первопричина,
Яйцом созреет, ломая стены.
Бескрылый Аггел, глядящий чинно,
Праматерь Ева, звезда Геенны,
Благословите в полет превечный
Нагую Душу без тени страха -
Великой Тьмою, Путем ли Млечным
Над болью плоти, над светом праха!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
