Ты считала его самым лучшим и смелым,
Потому что всегда он тебя удивлял.
С далека наблюдая, ты мечтать и не смела,
А он выбрал тебя, тем сразил наповал.
Как красиво все было: цветы, песни, конфеты.
Говорил, что до смерти тебя возлюбил.
Называл тебя страстно своей королевой.
К ногам бросить весь мир он тебе обещал.
И твердила ты всем, что лишь он тебе нужен.
Ну и что, что он Бога не знает совсем.
Ты его одного видишь будущим мужем.
Ведь в союзе с любимым не бывает проблем.
Против всех ты пошла, выбрав чудного принца.
И уж нету в словах его той красоты.
Ты забыла уже как звучат его песни,
И конфеты не дарит, и не носит цветы.
Он охотник в душе. И ему дома скучно.
Ему надо погоня, страсть, опасность, борьба.
Как на старый трофей он глядит равнодушно
На тебя. В его мыслях другая игра.
Ищет повода он убежать, что б из дома.
Ты ж с ребенком одна и его рядом нет.
А когда уже за полночь явится, снова
На вопрос: «Где ты был?» Не получишь ответ.
Нужен отдых ему от тебя, от ребенка.
Он забыться спешит там, где музыки шум.
Он вновь весел и смел, и струна звучит звонко
У гитары его. Ты ж забыта и дом.
Ты пыталась ему рассказать, как же больно,
Одиноко и страшно бывает в ночи.
Он тебя прерывал: «Замолчи! Все, довольно!»
Вновь из дома бежал. Ты ж – кричи, не кричи.
Ты о Боге тогда вспоминала рыдая.
И молилась сквозь слезы, прощенье прося.
Сокрушалась всем сердцем, что судьбу выбирая
Богу ты говорила: «Будет воля моя!»
А сейчас уже поздно. Выбор был уже сделан.
И что выбрала ты, с тем обязана жить.
Но Господь твое сердце хочет вырвать из плена.
Говорит Он тебе: «Ты за мужа молись!
По молитвам святых Я сердца изменяю
Всех, кого принесут верой сильной ко Мне.
Ты ж уныние сбрось! Видеть веру желаю
Я твою. Будь в молитве всегда, и в борьбе!
Я ж тебе помогу. Силу дам и оружье:
Слова меч, веры щит и спасения шлем.
Благовестия обувь, пояс истины нужен.
Не снимая носи, чтобы во вражеский плен
Ты опять не попала. В твоей жизни хочу я
Свою волю творить. Жизнь с избытком дарить.
Чтоб покой Мой узнала. И твой дух излечу Я.
Я тебя искупил, чтобы вечно любить.
Будет трудно тебе, но со Мною все сможешь.
Я сверх сил не даю ношу жизни нести.
В своем сердце храни веру. Ту, что дороже
Всех сокровищ земных. Не теряйся в пути.
Найди в Дом мой дорогу. Там с любовию встретят
Те, кого Я однажды в мире грешном нашел.
Я их светом назвал. Они в мире сем светят.
Во Мне каждый из них свое счастье обрел.
И тогда непременно ты почувствуешь крылья.
Я смогу научить тебя в небе летать.
Ты забудешь со Мною, что такое бессилье.
Будешь радость и мир всей душой источать!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
